лют 27, 14:28
Сьогодні виникає багато розмов і суперечок в церквах нашої країни: чи потрібно церкві (віруючим) займатися політикою? Дехто каже, що справа віруючих - рятувати людей, а не займатися політикою. Інші, навпаки, вважають політику невід'ємною частиною щоденного життя, в якому церква має бути виховником моральних політиків.

Спочатку розберемось, що є «Церква» та, що є «Держава». Ми повинні пам’ятати, що людина є невід’ємною частиною суспільства і головною ланкою держави, тому все, що стосується людини, відповідно стосується і Держави.

Церква - це духовне суспільство. Церква є душею Держави.

Держава, яка складається із людей є тілом Церкви, тому вони нероздільні і не можуть існувати одна без одної.

Мета Церкви – допомогти суспільству зцілитися від невіри і розчарування, приреченості, безвихідності і гріха, а також відсутності любові та милосердя, вдихнути життя і переможний дух віри в душу людей. Але ця мета нездійсненна поки Церква буде намагатися робити це сама і буде противопоставляти себе Державі.

Наслідком атеїстичного виховання є те, що в Церкві зараз криється безвір’я. Ззовні пишні традиції ховають у собі беззаконня, яким розпинають справедливість і праведність, існує відмивання коштів і брудна внутрішня політика.

В Церквах немає стратегії, плану політичного розвитку країни. Незрозумілим залишається бачення того, куди ми йдемо і чого хочемо досягти. Церква стає закритою для зовнішнього світу. Людині, яка прийшла до Бога треба знати як жити далі в цьому суспільстві зі своєю новою вірою. Відсутня система громадсько-політичного навчання. Найжахливіше те, що сьогодні в багатьох Церквах панує думка про те, що вчитися віруючим немає необхідності, цілком достатньо откровень, які хтось отримує.

Однак сам Господь заповідав нам “НАВЧИТИ ВСІ НАРОДИ” Божого порядку, Божих законів. Але як можна навчити того, що сам неусвідомлюєш? Як можна дати людині те, чого сам немаєш? Чому і як ми навчимо лікарів, вчителів, бізнесменів, політиків, чиновників, коли самі не маємо достатньо професійних та духовних знань і не прагнемо до них?

Що сьогодні дає таке християнство людям? - нічого! Дуже жорстка відповідь, але це так, бо нічого не змінюється в житті людей, вони не знають чим займатися. Їх віра переходить у релігійну традицію. Вони відмовляються від грішного життя, але їм не пропонується нічого. Натомість, через деякий час, людина стає заклопотаною своїми проблемами.

Як наслідок - сьогодні люди так само бідні, хворі, неосвідчені. Вони блукають, не маючи мети, не знаючи свого покликання. В Біблії це зветься неуцтвом – це гріх, який лежить сьогодні на Церкві.

Олександр Солженіцин писав: «Це є наша добровільна зворотна спекуляція, якщо ми самі віддаляємо Бога в особливу область священного. Не може Церква, готуючи кожного до загробної долі, бути байдужою до суспільного визволення, списувати народні біди на Господні випробовування і не намагатися боротись із цими бідами. Не замкнутися нам від земних подій. Замикатися у само спасення і відмовитись від боротьби за цей світ є страшним спотворенням християнства».

Зараз принципово стоїть питання про вторгнення християнства в політичне життя країни.

На це є вагомі причини. Чи можемо ми з впевненістю сказати, щоУкраїна – християнська держава? Ми можемо це задекларувати, але придивімося пильніше до себе – чи є в нашому серці, в глибині нашої сутності Ісус Христос? Ми думаємо, що суть християнства полягає в церковних спорудах, наших недільних богослужіннях і т.д., але ми не знаємо, що християнське суспільство – це суспільство, засадами якого є християнські принципи і мораль. У нашому суспільстві залишились лише сліди християнства, і це змушує нас замислитись. Змушує прокинутись від байдужості і почати діяти. Якщо законодавча, виконавча, судова влада і засоби масової інформації закриті для християнства – вони будуть відкритими для окультизму, а це – небезпечний симбіоз, кореневище тоталітарних систем і авторитарних режимів. Поки християни мовчать, наші політичні вожді оточують себе екстрасенсами, провидицями, віщунами. Офіційно називаючись радниками і консультантами, вони визначають русло законодавчих і політичних рішень. Поки християни з Церквою обмежено міркують про свою непричетність до політики, обходячи стороною політичні питання – диявол успішно окуповує кабінети влади. А потім ми здивовано розводимо руками: А по якому праву Церква обмежена в правах? Чому це відбувається? Та тому, що Церква добровільно здає свої позиції, створюючи прекрасну можливість Антихристові контролювати законодавчу, виконавчу, судову владу та засоби масової інформації. Завдання Церкви – відокремлювати світло від тьми, виховувати людину як впливову цінну особистість, як громадянина держави, який не порушує законів. Завдання Церкви – звільняти не тільки простих людей від влади алкоголю або наркоманії, але і державних чиновників від окультної залежності. Ми дозволяємо керувати нами людям, життя яких сповнене нечистоти, блуду, брехні, гріха. Замість того, щоб брати на себе відповідальність перед Богом за народ, який поведемо по дорозі праведності.

Церква не повинна безпосередньо займатись політикою, культурою, економікою. Це не її завдання. Церква повинна займатися людиною, її спасінням, її духовністю та мораллю. А людина, в свою чергу, спасенна, викуплена, обновлена, праведна, знайшла своє покликання на землі і повинна займається політикою, культурою, економікою.

Той, хто зможе ввести в суспільні відносини основні принципи християнства - змінить Україну! І це можуть зробити лише праведники, ті в кого на першому місці стоять християнські цінності: любов, милосердя, доброта, турбота, чесність і інші Христові якості.

Якщо Бог дав нам владу керувати землею і всім тим, що наповнює її, то значить ми – християни, члени церкви повинні охопити сферу політики, принести туди світло і сіль. Вчитися професійно наукам, щоб стати професіоналом в галузі права, економіки, соціальної політики.

Найбільше багатство держави – це її народ, люди. Судити державу треба за тим, як вона дбає про свій народ: про дітей, молодь, людей активного віку, пенсіонерів. Які умови, закони створенні для нормальної діяльності та розвитку бізнесу, культури, освіти, науки? Як держава сприяє людям, які займаються соціальною роботою? Завдання церкви – вказувати на зло і несправедливість, держави - створити нормальні умови для усунення зла, розвитку нації. Громадяни, в тому числі церква не зацікавленні у можливості впливу на державу і будівництва держави. Запитати сьогодні простого українця: який вплив він має на державу? І взагалі, що таке держава, і яка участь людини у її будівництві? Більшість навіть не розуміє, про що ви їх питаєте… Тому в Україні є небезпека скотитися до тоталітаризму і авторитаризму. Як свідчить політологія за розгульною демократією йде тоталітарна дійсність і навпаки. Недотримання законів, відсутність верховенства закону. Боротьба між партіями за вплив ведеться не за законом – брудна, незаконна, жорстка, кримінальна з використанням підкупу, залякування, маніпуляцій. Це загрожує демократії, ми не вміємо нею правильно користуватися. Люди звикли бути рабами. Тому церква повинна сказати своє вагоме слово про мораль у суспільстві і державі. Церква є гарантом збереження держави, коли вона говоритиме про мораль держави і суспільства.

Не вірте дияволові, який через засоби масової інформації обманює християн, де говорить, що ми з Вами ніхто, що держава належить бандитським кланам, що ми ніколи у верхи влади не пройдемо, бо ніхто нас там не знає, і що все купується за гроші. Це відверта брехня. І доки ми не йдемо в політику, то там буде він – диявол.

Знаю, що за правду оббріхують і переслідують , але це те, про що попереджав Господь. Коли лікар лікує хворого, то той теж кричить і нарікає, а потім – дякує.

  ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ

ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ

ЛЮДИНА – ОСОБА ВІД САМОГО ПОЧАТКУ
ДАНІ ЕМБРІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ

  БОГ, ПОЛИТИКА И МЫ

 Автор книги: Владимир Ерёменко

Книга раскрывает многие аспекты взаимоотношений верующего и государства, гражданином которого он является.

>>СКАЧАТЬ<<

  Вручення білетів і значків у Черкасах

Двадцятого серпня поточного року, в Черкасах, відбулися збори обласного осередку політичної партії «Праведність».

Голова партії Єрьоменко В.М. вручив квитки шести новим членам і шести кандидатам в члени партії. Також було вручено відзнаку члена партії – членський значок.

  Економіка - це війна пропорцій.

Намагаючись зупинити кризу, врівноважити суспільство і економіку, сформулювати нові орієнтири розвитку сучасна світова спільнота все частіше звертається до пошуку непорушних основ життя на землі, йде ретельний аналіз минулого історичного досвіду, цінностей, моделей впливу на економіку і усвідомлення дійсності.